Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року Справа № 904/10092/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Кузьменко М.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Дніпропетровськ (далі - Філія),

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2015

зі справи № 904/10092/14

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Київ (далі - Концерн), в особі Філії

до приватного підприємства "Техноіндустрія", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі - Підприємство),

про зобов'язання укласти договори,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ (далі - Товариство).

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Фурман Г.Є., Применка Т.В.,

відповідача - не з'яв.,

третьої особи - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про: зобов'язання Підприємства укласти з Товариством договір (разом з додатками) про спільне використання технологічних електричних мереж: центрального розподільчого пункту напругою 6 кВт та інших частин електромережі та електрообладнання, що використовуються для передачі електроенергії до Криворізької РТПС, за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 8А, на умовах типового договору, що є додатком № 2 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила); зобов'язання Підприємства укласти з Концерном в особі Філії договір про технічне забезпечення електропостачання споживача разом з невід'ємними додатками до нього на умовах, наведених у проекті договору та додатках.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 (суддя Бєлік В.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (колегія суддів у складі: Чоха Л.В. - головуючий, Антонік С.Г. і Чимбар Л.О.), у задоволенні позову задоволено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Філія просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами у вирішенні спору норм матеріального та процесуального права, в тому числі статей 179, 181, 184 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); необхідність задоволення позовних вимог обґрунтована приписами Правил.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

01.02.2010 Підприємством та Концерном укладено договір про технічне забезпечення електропостачання № 3, пунктом 1.3 якого встановлено, що приєднана потужність електроустановок споживача 110 кВт, дозволена потужність електроустановок споживача - 110 кВт.

Пунктом 10.6 даного договору передбачено, що договір укладений на строк до 31.12.2010 та набирає чинності з дня його підписання і продовжується на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Докази розірвання даного договору або звернення до іншої сторони із заявою про відмову від нього відсутні.

У 2009 році Концерн звернувся до Підприємства з вимогою видати дозвіл на збільшення потужності електроспоживання.

Листом від 02.02.2009 № 3 відповідач видав позивачу технічні умови на розробку проекту електропостачання у зв'язку із збільшенням потужності на 90 кВт.

16.04.2009 позивач отримав технічні умови на електрозабезпечення об'єкта замовника, розроблені електропостачальною компанією "Дніпрообленерго"; строк дії технічних умов до 16.04.2011.

Даними технічними умовами було передбачено:

- виконання технічних вимог Підприємства по підключенню додаткової потужності 90 кВт;

- перевірка пропускної здатності ввідних кабельних ліній 6кВ ТП-324 ДФ КРРТ: від РУ-6кВ ЦРП-6 кВ ПП "Техноіндустрія"; від РУ-6кВ ПС "Східна" ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (Ф-648); у разі необхідності провести заміну кабельних ліній;

- заміну силового трансформатора 180 кВА; потужність встановлюваного трансформатора визначити проектом.

Дія даних технічних умов продовжувалась до 30.04.2013.

Позивач виконав дані технічні умови лише в частині розрахункового обліку електроенергії, доказів виконання технічних умов в повному обсязі не подано.

Концерн не попередив Підприємство про продовження строку дії технічних умов, і останній уклав договори про технічне забезпечення електропостачання:

- 01.01.2012 з ФОП ОСОБА_7 (приєднана потужність 60 кВт);

- 01.01.2012 з ТОВ Фірма "Взуття ЛТД" (приєднана потужність 15 кВт);

- 18.09.2013 з ТОВ ТД "Моноліт-Інвест" (приєднана потужність 800 кВт);

- 29.12.2014 з ФОП ОСОБА_8 (приєднана потужність 400 кВт);

- 03.01.2015 з виконавчим комітетом Долгинцевської районної в місті ради (приєднана потужність 24 кВт).

10.11.2014 Концерн в особі Філії звернувся до Підприємства з пропозицією (листом від 10.11.2014 № 744/07) щодо укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача. До листа було додано 2 екземпляри договору та повний пакет додатків № 1 - 5 до нього.

Позивач не додержав у повному об'ємі умов для збільшення потужності; підстави для укладення договору про технічне забезпечення електроустановок, яким передбачено збільшення приєднаної потужності до 200 кВт, відсутні.

Концерном не вказано, на яких умовах він пропонує укласти договір з Товариством; крім того, останнє не є стороною договору від 01.02.2010 № 3, тому підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для зобов'язання Підприємства укласти спірні договори.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами, регулюються Правилами.

Відповідно до пункту 1.5 Правил у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1.7 Правил основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил - в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

З огляду на приписи Правил та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій, встановивши, що: позивач не виконав у повному об'ємі умови для збільшення потужності, а технічні умови виконав лише у частині розрахункового обліку електроенергії; договір про технічне забезпечення електропостачання споживача від 01.02.2010 № 3 є чинним та право позивача на укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача не порушене, - дійшли не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги, пов'язані із встановленням названими судовими інстанціями обставин справи та здійсненням ними оцінки доказів, спростовуються фактичними даними, з'ясованими місцевим і апеляційним господарськими судами, а додаткова перевірка цих даних та доказів перебуває поза межами перегляду справи в суді касаційної інстанції, передбаченими статтею 1117 ГПК України, зокрема частиною другою цієї статті. Водночас скаржником не наведено доводів стосовно порушення або неправильного застосування судовими інстанціями правил статті 43 ГПК України щодо оцінки доказів.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 зі справи № 904/10092/14 залишити без змін, а касаційну скаргу Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя М. Кузьменко

Суддя В. Палій